Федерация альпинизма и скалолазания Украины

Информация


Ігор Тяпкін про молодіжну збірну України зі швидкості й про громадську роботу тренера команди

Ігор Тяпкін — тренер молодіжної збірної команди України, майстер спорту у швидкості у двох видах: "еталон" й "класика", чемпіон України серед молоді. Громадську посаду тренера молодіжної збірної команди Ігор займає з початку 2019 року.
Ми вже писали, чому саме швидкості зараз так багато приділяється уваги — швидкість стала олімпійським видом спорту. У звʼязку з цим багато змін у структурі ФАіС, багато нового в роботі з підготовки спортсменів. Ігор є один з тих людей хто втілює в життя цей новий підхід.
Тому саме з ним дуже цікаво було зустрітись й поговорити. Хоча йому було непросто знайти пару хвилин для бесіди у його дуже щільному графіку, все ж таки розмова відбулась.
Тільки-но закінчився збір у Тарнові, тільки пройшли змагання, а Ігор вже знов у дорозі до Австрії. Адже 2-4 серпня там третій Кубок Європи, й молодіжна збірна буде брати там участь.

Ігор, привіт! Рада зустрічі! Готувалась теж до бесіди, знаю, що ти сам спортсмен, був чемпіоном України серед молоді, володарем дорослих кубків, фіналістом чемпіонатів світу. Ще три роки тому на Універсіаді Європи був п'ятий. Та що говорити, якщо ти в основному складі збірної, бо у минулому році виграв Кубок України у швидкості! Протоколи на сайті ФАіС ще не видалено, все видно. Тобто ти сам серйозний спортсмен. Як став тренером?
 

Так, вийшло дійсно цікаво. Розповім по черзі. У 21 рік пішов зі спорту, але у 26 знов повернувся. За п'ять років перерви встиг попрацювати тренером — один мій вихованець став чемпіоном Європи й виборов ліцензію на Всесвітні ігри. Інші були призерами та фіналістами молодіжних чемпіонатів світу та кубків Європи.
У минулому році до мене звернувся Артур Миколайович (віцепрезидент ФАіС України). У нас відбулась бесіда, в ході якої Артур Миколайович розповів про нові завдання — адже швидкість стала олімпійським видом спорту. Йому була потрібна команда, яка би справилась з новими умовами. Я вирішив що можу допомогти зі своїм досвідом як спортсмена так й тренера.

Тобто, можна сказати, що ти перший тренер нового формату, адже раніше такого не було?

Ну це, мабуть, дуже сильно сказано.

Але так воно і є — виходить, що ти виступав на еталоні, вигравав міжнародні змагання, в тебе свіжий спортивний досвід, плюс ще й чималий тренерський досвід!

Так, напевно можна сказати, що це досить унікально — мати досвід й тренера й спортсмена, ще й досвід нещодавній Хочу підкреслити, що це в мене громадська посада, я не отримую зарплату за це. Я не тільки тренер, можна сказати, що я координатор. Зі мною спілкуються батьки, я відповідаю за квитки, житло на змаганнях й ще вирішую масу організаційних питань. Основна моя задача — допомагати особистим тренерам.



В мене відразу виникає питання - як можна працювати без зарплати?

Це громадська посада. Якщо митцю запропонувати гонорар, він почне малювати репродукції. Кажу як є, хоч воно звучить пафосно — я вкладаю душу в цю роботу.

Добре, посада тренера молодіжної збірної команди це твоє покликання. А яка в тебе основна робота?

Я керівник відділу молодіжної політики та міжнародного співробітництва молодіжного Центру дніпропетровської обласної ради. Просто живу на роботі! Весь свій вільний час приділяю роботі тренера молодіжної збірної.



Повернемось до твоєї роботи. А в чому полягає новий підхід до підготовки спортсменів? Що змінилось?

Нове - хороше забуте старе. Ми розробили план підготовки спортсменів на рік. Є декілька періодів підготовка до змагань, період перед змаганнями, період після змагань й так далі. Там все прописано - від кількості калорій до оптимальних навантажень. Це насправді класичний підхід. Так тренуються гімнасти, легкоатлети й інші олімпійські види спорту. У спортсмена є особистий тренер, а є тренер на зборах, тобто я. Ми робимо з особистими тренерами одну справу, ми партнери.
Розумієш, зараз підготовка спортсмена олімпіадника це як докторська дисертація. Там все прописано, система харчування, система відпочинку, навантаження різноманітні. Сучасні технології неймовірні, можна побачити в програмі скільки витратив калорій, як рухався, частоту дихання й так далі. Можна сказати, що сьогодні перемагає не той, хто гарно вчиться, а той хто швидко може адаптуватись до нового.

Де збори проходять? Чи є в Україні бази для підготовки скелелазів зі швидкості на міжнародні старти?

Керівництво ФаіС України поставило передо мною чітку задачу- підготувати українську молодіжну команду до міжнародних стартів на українських базах, без залучення великих коштів. І я це зробив, ми виконали це завдання.
Перший збір провели у Дніпрі, другий у Нікополі. У Дніпрі був базовий збір. Після нього спортсмени брали участь у дорослому українському кубку, відразу зовсім інші побачили результати. У Нікополі зробили нове покриття для еталону, наблизили його до міжнародного стандарту. До речі, у Нікополі реалізували біг з прискоренням! Й зараз на базі "Електрометалург" ця система працює, можна тренуватись.

Був збір й у Польщі — з залученням спонсорських коштів та батьківських коштів. Це нормальна позиція симбіоз державних коштів та спонсорських, батьківських. Батьки теж хочуть вкласти долю у майбутнє своїх дітей.
Треба зазначити, що ці збори мають кумулятивний ефект, тобто ефект накопичення. Дуже приємно, що у Тарнові наша молодь виграла 5 медалей, але все ж таки часу ще небагато пройшло. Кожний збір виявляє якийсь нові моменти.
На таких зборах спортсмени обмінюються досвідом, бачать на що вони здатні у порівнянні з іншими.
Свій вклад внесли й наші українські зірки, світові чемпіони зі швидкості Олена Репко, Максим Стенковий. Вони дуже допомогли й у Нікополі, й у Дніпрі. Їх ради та досвід були неймовірно корисними для молоді. Дякую за допомогу у підготовці збірної!



Розкажи як формується збірна? За якими принципам?


Це складне питання й з його приводу багато суперечок Наприклад, у 2018 році спортсмен щось виграв й потім перестав тренуватись. Ну буває таке, бо молодь часто змінює плани, комусь треба вчитись, хтось уходить в інший спорт, хтось просто розслабляється. Як такий спортсмен попаде у збірну у 2019 році, що ніби логічно, він просто буде займати чиєсь місце. Він вже не хоче тренуватись, а йому треба буде їздити на змагання. Тому ідеально спостерігати спортсменів весь рік, придивлятись, аналізувати. Цим займається тренерська рада й скельний комітет. Спорт є результат. Як нема результат, то це вже фітнес.

Ось й дібрались поступово до цікавого питання про фінансування. Хто фінансує всі ці виїзди, збори, змагання за кордоном?


Усі заходи в яких бере участь молодіжна збірна офіційні й вони входять в Календарний план Міністерства молоді та спорту. План формує Федерація альпінізму та скелелазіння України. План розробляється згідно з планами міжнародної федерації скелелазіння IFSC.
ФАіС України робить все можливе щоб фінансувати повністю спортсменів які мають за плечима медалі, призові місця. Таким спортсменам відшкодовуються стовідсотково витрати на проживання, харчування, дорогу. Але є в складі команди й перспективні новачки, є сильні спортсмени, які поки що без призів. Вони фінансуються частково.

Частково? Це як? Дуже таке розмите поняття.


У цьому питання я повністю підтримую погляд тренерської ради, скельного комітету й представників міністерства молоді та спорту — має бути в таких випадках симбіоз державних коштів зі спонсорськими або батьківськими. Це теж вкладання в майбутнє, адже спортсмен має всі шанси вийти в призи, та вже наступного разу отримати повне фінансування.

А як нема коштів у батьків? Нема спонсорів?


Одна з моїх задач і є пошук такого спортсмена, перспективного, який біжить десь у себе у місті на стенді світовий рекорд, а коштів виступати на змаганнях немає. Тоді і я, й скельний комітет, знайдуть кошти обов'язково, щоб не пропустити талант. Головне, таких людей відшукати! Насправді, таке трапляється рідко.
А взагалі, є ще місцеві бюджети. Особистим тренерам треба працювати на місцях, налагодити зв'язки з міськими та обласними спортивними управліннями, відділеннями фізкультури та спорту міністерства освіти. У ДЮСШ, у спортивних секціях ВУЗів буває своє індивідуальне фінансування. Тому хто стукає у двері рано чи пізно відчиняють, треба не плакати, що грошей нема, а діяти.

Розкажи, що таке швидкість? Чого там більше — скелелазіння або все ж таки легкої атлетики? Чи може гімнастики?


Швидкість — елітарний вид спорту. Це унікальне поєднання гімнастики та легкої атлетики, супер швидкісної роботи спринтера зі складними гімнастичними елементами. Це вимагає від спортсмена повної концентрації фізичної, психологічної. Дуже велику роль психологічний настрій грає.
Зараз швидкість стала олімпійською дисципліною, треба забути про неї як про звичайне скелелазіння. Де рахунок їде на тисячні долі секунди там вже не місце старим методам типа лазіння у колошах й потім розбирання з тренером у багаття, все, це вже у минулому.

Чи є перспектива у швидкості в Україні?


Перспектива неймовірна! Більш ніж велика! Даниїл Болдирєв, Максим Стенковой, Олена Репко — легендарні спортсмени зі швидкості, яких знає весь світ. Вони заклали фундамент цього виду спорту. А ми з цього шляху вже не звернемо.

Які сподівання на молодіжний Чемпіонат Світу в Арко?
Чемпіонат Світу основний най головний старт у 2019 році. Там буде все значно складніше, конкуренція жорсткіше ніж у Європі. У Європі брали участь 5-7 країн, а на Чемпіонаті в Арко збирається приїхати атлети приблизно з 25-ті країни. Ми зробимо все можливо й неможливо для отримання нагород.

До речі, прямо сьогодні всі хто їде в Арко на молодіжний Чемпіонат Світу отримали костюми від Міністерства молоді та спорту. Вперше за всю історію команда, тренери, їдуть на змагання повністю одягнені. Будемо старатись, настрій бойовий!

Ігор, дяка за цікаву бесіду. Успіхів у твоєї нелегкій справі, успіхів нашої молоді! Будемо вболівати за вас!

 

Бесіду провела Наталія Лідова

 

Добавлено: 25.07.2019